USTYM - Примари

Тіні блукають по стінах нічних
Думки мої як уламки снів
Світло гасне у вікнах душі
Я знов один хоч стою в юрбі
І мила не йди бо я буду самий
У цілім світі таку вже не знайти
Розірвані відстанню міст і доріг
У самому кінці мене знайди
Всі примари і душі ходять тихо уночі
Тому обережно ти поки тонем в темноті