ZLATA OGNEVICH - Мам

Тихо, тихо, тихо, так вночі незвично
Чути, як шепоче жовте листя
Я пригадую своє мале дитинство
Як з тобою говорили ми
І маленька кухня наша
Була цілим неосяжним світом
У якому легко ми ховались від тривог і бід
Мам, тут екзамени здають на чесність,
Я обіцяла бути обережною
Як же хочеться відчути дотики долонь твоїх і
У дитинство повернутись, мам
Ти пробач що не казала я до глибини душі люблю тебе