Лилу45 - Матриця

LELY45 - Матриця

колись я підіймусь з ліжка
та поки бракне сил
я впала у нього навмисно
я впала у нього навмисно
я впала у нього навмисно
я в бункері серед руїн
я нині невдячна глядачка
з квитком у затхлий партер
хіба щось ще має значення?
у мені певно хтось помер.
чому коли я святкую,
то ніби когось оплакую?
а сонце невтомно сходить
про безсоння моє нагадує
для мене час зупинився
все стерлося в один день
у мене немає сили
немає сили

я розсиплюсь у спогадах розтану у снах
я сховаюсь у мертвих байдужих снігах
я замкнуся у темряві з нею змішаюсь
я не знаю навіщо я прокидаюсь